Сьогодні, 31 березня, Саф’янівська громада попрощалася зі своїм Захисником — Даниїлом Овчинниковим, мешканцем села Саф’яни, який загинув, боронячи Україну.

Даниїл був звичайною людиною — простою, щирою, з відкритим серцем. Таким його згадують рідні та односельчани: добрим, небайдужим, завжди готовим підтримати. Його життя не було легким, але в ньому завжди знаходилося місце для людяності та сили духу. Коли ж настав час, він став на захист країни — без зайвих слів, як і багато українців.

17 березня 2026 року Даниїл помер від отриманих поранень. Ще одна втрата, ще одна зруйнована доля, ще один біль для родини і всієї громади.

У день прощання село ніби завмерло. При в’їзді до Саф’ян люди вийшли зустріти свого земляка “живим коридором”. Стояли мовчки, схиливши голови — кожен зі своїми думками, зі своїм болем. У цій тиші було більше, ніж у словах.

Далі процесія рушила до рідної домівки воїна, де відбувся чин відспівування та прощання. Тихі молитви, сльози, біль… Попрощатися прийшли рідні, близькі, друзі, односельчани, керівництво та працівники Саф’янівської сільської ради.

Поховали Даниїла Овчинникова на місцевому кладовищі. Земля прийняла ще одного свого сина, який віддав життя за Україну.

Такі втрати не минають безслідно. Вони залишають пам’ять — глибоку, болісну, але світлу. Пам’ять про людину, яка жила поруч, а стала Героєм.

Світла пам’ять Даниїлу Овчинникову.

Фото: https://www.facebook.com/share/p/1HCawScgqD/?mibextid=wwXIfr