Новий рік приходить не лише з календарною датою — він входить тихо, через світло у вікнах, крізь мерехтіння вуличних гірлянд і теплі погляди людей одне до одного. У ці передсвяткові дні світ ніби затамовує подих, а в серцях народжується найважливіше бажання — миру. Саме тоді особливо відчувається сила людської присутності, щирого слова та простого жесту турботи, здатного зігріти навіть у найтемнішу пору.
У Саф’янівській громаді цей передсвятковий час став моментом щирої єдності. Саф’янівський сільський голова Наталія Тодорова привітала дітей, чиї батьки загинули, захищаючи рідну країну від окупантів, зникли безвісти та знаходяться у полоні, із прийдешнім Новим роком.
Це діти, у чиє життя війна увійшла надто рано. Вона забрала спокій, зруйнувала безтурботність, змусила швидше подорослішати. За кожною дитячою посмішкою — тиша чекання, пам’ять і надія. І саме для них цього дня лунали найтепліші слова — слова, сповнені підтримки й віри в майбутнє.
Святкові подарунки стали символом турботи й підтримки від усієї громади та Благодійного фонду Урбанських «Придунав’я». У кожному з них — не просто солодощі, а тепло людських рук, бажання подарувати радість і повернути дітям відчуття свята, бодай на мить.
Такі зустрічі не стирають біль минулого, але допомагають зробити крок уперед. Вони нагадують: ми разом, ми пам’ятаємо і ми віримо. І доки поруч є небайдужі серця, доти в дитячих очах житиме світло — світло надії на мирний Новий рік, на світле завтра і на життя без війни!
