Сьогодні, 1 вересня, у школах Саф’янівської територіальної громади панувала особлива атмосфера – хвилювання, радість і щастя злилися воєдино. Урочисті шкільні лінійки зібрали учнів, вчителів, батьків та гостей, щоб разом розділити цю важливу подію.
Найбільш трепетним і незабутнім цей день став для першокласників. Маленькі школярі, ще вчора дитсадкові вихованці, сьогодні вперше стояли на шкільному подвір’ї зі святковими букетами у руках. У їхніх очах світилася радість і цікавість, а поруч – щасливі, хоч і схвильовані батьки. Для них це початок великої дороги, перша сторінка у книзі знань і відкриттів. Саме для цих дітей сьогоднішній дзвоник став символом першого кроку у доросле життя.
А зовсім по-іншому цей день відчували одинадцятикласники. Для них перший дзвоник пролунав по особливому… У їхніх поглядах читалася змішана палітра емоцій – від радості зустрічі з друзями після літа до тихого смутку, адже рік, що розпочався, стане прощальним із дитинством і шкільною родиною.
Попереду у них – важливі випробування, мрії, великі цілі та дорослий вибір. І саме зараз, стоячи на порозі нового етапу, вони ще більше відчувають цінність кожного шкільного моменту.
До Багатянського закладу загальної середньої освіти та Саф’янського ліцею завітало керівництво Саф’янівської сільської ради, аби разом із дітьми, вчителями та батьками розділити цей хвилюючий момент.
“Сьогоднішнє свято Першого дзвоника завжди хвилююче й незабутнє. Для першокласників це перший крок у країну знань, сповнену нових відкриттів та досягнень. Для одинадцятикласників – початок відповідального й важливого року, коли потрібно визначати свій шлях у дорослому житті. Дякую нашим вчителям за мудрість і терпіння, батькам – за любов і підтримку своїх дітей. А вам, дорогі учні, бажаю наснаги, радості від навчання, міцного здоров’я та впевненості у власних силах”, – звернулась до присутніх Саф’янівський сільський голова Наталія Тодорова.
Цього дня шкільні подвір’я стали справжніми островами дитинства, де дзвінкі голоси і щирі усмішки нагадали: попри всі виклики часу, життя триває, а діти – це наші мрії й надії!
