З болем, який не описати словами, сьогодні Саф’янівська громада прощалася з Іваном Павлюком — мешканцем села Кислиця, захисником України, мужнім воїном, який поклав життя за свободу та мир на рідній землі. Йому було лише 29 років…
12 квітня поблизу населеного пункту Садки на Сумщині обірвалося життя солдата Івана Павлюка — інспектора прикордонної служби 2 категорії, гранатометника третього відділення прикордонної служби другої прикордонної застави. Він загинув, виконуючи бойове завдання — до останнього залишаючись на передовій.
Героя зустріли в рідному селі живим коридором. Люди з квітами, сльозами на очах, на колінах… Сотні сердець билися в унісон — в тиші, в молитві, в глибокій пошані. Село застигло у скорботі, бо втратило не просто свого воїна — втратило добру, щиру, світлу людину.
Івана провели до його рідної домівки, де з ним попрощалися близькі, друзі, сусіди, односельці, побратими та керівництво Саф’янівської сільської ради. У дворі, наповненому тишею та плачем, відбувся чин відспівування. А потім — останній шлях… До сільського кладовища, де він знайшов вічний спочинок серед рідної землі, яку так віддано боронив.
Про Івана згадують як про людину відкриту душею, завжди щиру, усміхнену, добру. У нього залишилися батьки, сестри, дружина та двоє синів. Двоє маленьких хлопчиків, які ще не до кінця розуміють, що їхній тато — тепер янгол-охоронець. Що їхній тато — Герой!
Цей біль — не особистий. Він — наш спільний. У серці кожного мешканця громади — скорбота і вдячність. Ми схиляємо голови перед подвигом Івана Павлюка. Перед усіма, хто захищає Україну. І перед тими, хто вже ніколи не повернеться додому, але завжди залишиться з нами — у серці, у пам’яті, в молитві.
Вічна пам’ять тобі, наш Захиснику.
Герої не вмирають.
Відео:
